Сайт "Великого Вогню"

Цю новину сповістив на засіданні за "круглим столом" 5 грудня в конференц-залі Житомирського готелю „Україна" голова слов'янської духовної течії „Великий вогонь" Князь Огін (такий сан має наш земляк Геннадій Боценюк, який нині проживає у Києві). Цей захід організували керівники слов'янської духовно-регіональної громади нашого міста для обговорення теми: „Етичні" релігії в Україні і світі: актуальність, проблеми, перспективи". Вони запросили на нього науковців, студентів, представників влади, журналістів регіональних ЗМІ і тих, хто вболіває за відродження української духовної культури. В засіданні за „круглим столом" взяв участь провідний фахівець із дохристиянських вірувань на теренах Східної Європи, доцент Нижегородського державного педагогічного університету (Росія), кандидат історичних наук Роман Шиженський.

У вступному слові Князь Огін зазначив, що нині в усіх країнах Європи швидко розвиваються етнічні релігії і все більше людей звертається до давньої духовної спадщини. Цей процес не обминув Україну. За визначенням Огіна-Бо-ценюка, вже сотні тисяч людей долучилися до відродження національної духовності, об'єдналися в громади рідної віри. Однією з пер­ших в Україні включилася в цей духовно-релігійний процес слов'­янська духовна течія „Великий Во­гонь', її фундатор повідомив, що це офіційна язичницька організа­ція, вона вже 21 рік відроджує національну духовну культуру наших предків - прадавніх слов'ян. Він доводив, що пануюча сьогодні в Європі релігія - християнство у двох її напрямках - православ'я і католицизм - нав'язані слов'янам чужими владиками для того, щоб поширити на них свій вплив і утвер­дити на просторі проживання слов'янських племен й об'єднань свою владу. Саме тому вони нарекли язичеське багатобожне вірування поганським.

Це визначення головного огніща-нина підтримали знавці теології - до­цент Нижегородського держпедуні-верситету Роман Шиженський і до­цент Житомирського державного університету імені Івана Франка Воло­димир Калашников. Вони публічно сказали проте, що раніше замовчува­лося або обговорювалося пошепки: християнство зародилося в древній іудейській державі і першими його божествами та проповідниками були представники єврейського народу. А набуло поширення й утвердилося як світова релігія тому, що правителі тодішніх великих держав, а саме Римської імперії і Візантії зрештою зрозуміли: ця релігія сприяє утвердженню їхньої влади, обслуговує суспільний устрій. За словами Володими­ра Калашникова, саме з цих політич­них міркувань великий князь Київської Русі Володимир прийняв християнство і організував масове хрещення киян. І це була не добровільна, а при­мусова акція. Автору цих рядків дове лося побачити, як прилучали древніх скандинавів до „праведної" релігії місіонери католицизму. У древньому місті Фінляндії Турку є висока вежа, яка була місцем примусового „.освячення" язичників у католики. їх по­одинці заводили на маленький виступ тієї високої темниці, у підвалі якої утримувалися хижі звірі. Людину змушу­вали стояти над ними на тому вузькому підвищенні доти, поки вона не погоджувалася „вихриститися" в католика. Якщо ж відмовлялася, то була приречена на розтерзання лютими голодними хижаками. Подібне було й в багатьох інших нинішніх європейських цивілізованих країнах.

За демократизації суспільства громадяни набули право добровільно вибирати віру. Це, кажуть, справа совісті кожного. Та демократичне становище нерідко використовують у своїх інтересах авантюристи. Вони представляються „слугами Бога", створюють різних напрямків секти, об'єднання для того, щоб возвеличитися і задовольнити свої меркантильні потреби. При цьому клянуться, що представляють най-праведніше Боже вчення. І словесно воюють між собою за паству, чим вносять великий розлад у наше суспільство, сіють ворожнечу між людьми. У пресі надруковано нема­ло публікацій на ці теми. На підтвердження наведу ще один, як мовиться, живий факт. У мого близького товариша дві сестри ста­ли правовірними християнками, та одна - православного приходу, а друга - римо-католицького. Вони так затято доводили одна одній, що саме її вірування праведне й істин­но Боже, що пересварилися і ста­ли ворогами. А за Біблією, Всевишній закликає людей до миру і злагоди. І на засіданні „за круглим столом" представники „Великого вогню" та Рунвірі (відроджується й така язичницька течія) дискутували про первинність і важливість своїх віросповідань.

Завідувач сектору в справах вірувань управління зв'язків з гро­мадськістю облдержадміністрації Олександр Півоварський повідомив, що на Житомирщині зареєстровано і діє більше півтори сотні релігійних громад і об'єднань. То куди ми прийдемо, якщо кожна з них проводитиме свою „лінію"? Гадаю, кожен згодиться зі мною: до ще більшого ускладнення відносин у нашому суспільстві і зруйнуван­ня нашої незалежної держави.

Іван АНДРІЄНКО

"Інтерес" від 9 лютого 11р. №5(40)