Слов'янська духовна течія "Великий Вогонь" відроджує дохристиянську культуру: звичаї, обряди, філософію наших пращурів - прадавніх слов'ян. Вчення огніщан, саме так звуть себе прихильники "Великого Вогню", відрізняється від інших напрямків язичницького відродження оригінальним нетеїстичним світоглядом. За думкою огніщан, культ Сварога був головним фактором об'єднання протоарійських племен та появи спорідненої групи слов'янських народів.
Історія "Великого Вогню" почалася в 1989 році, коли декілька молодих житомирян проголосили про створення слов'янської язичницької громади. Лідером та ідеологом групи був Геннадій Боценюк, який через рік очолив також житомирську школу слов'янського воїнського мистецтва.
Вже на початку 1990 року Г. Боценюк починає працювати над вченням "Великого Вогню", публікує у пресі статті, які пропагують відродження прадавньої слов'янської культури. "Тоді ми цікавились традиційним бойовим мистецтвом, яке було тісно пов'язане з прадавнім язичницьким мисленням. Захоплення вченням Сварога перетворилось на спосіб життя."- розповідає Геннадій Боценюк. Великий вплив на розвиток світогляду молодих огніщан справляє житомирський письменник Євген Павленко, який брав активну участь у створенні громади.
Наприкінці серпня 1991 року на зборах громади огніщани обрали Геннадія Боценюка Князем житомирської громади "Великого Вогню" та затвердили основні положення духовного вчення. На той час послідовників вчення було вже більше 200 чоловік. На початку 1992 року була офіційно зареєстрована перша громада.
У той же час у Житомирі були визначені основні священні місця огніщан: скеля Тура, там, де проходили тренування школи воїнського мистецтва, могила Межибора біля села Зарічани не березі річки Тетерів. Там ще у 1952 році були знайдені поховання доби ранньої бронзи, поселення та давньоруські могили, в одній з яких був похований волхв Межибор. Священним для "Великого Вогню" є також курган і монумент Слави у Житомирі, де у давні часи було капище Перуна.
З того часу, як було офіційно проголошено про створення громади, до Житомиру на адресу "Великого Вогню" надійшло дуже багато листів та телефонних дзвінків з усієї України. Люди, які почули про вчення Великого Вогню, та які ще раніше дотримувалися схожих поглядів на світ, шукали контактів з одновірцями, зверnалися як особисто, так і цілими громадами, які ще раніше виникли незалежно одна від одної.
21 грудня 1992 року київські огніщани разом з громадою РУНвіри зустрічали Коляду. Цей день вважається днем заснування Київської громади. Через рік з'явилась рівненська громада, а ще через рік "Великий Вогонь" став розповсюджуватися по всій Україні.
| 
